• Відповідальність замовників: що змінить новий закон?

    Світлана Мазова, Zakupki.Prom.ua

     

    Олександр Наріжний, фахівець  відділу розвитку державних закупівель майданчика Zakupki.Prom.ua.


    У минулому році Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила майже 9 тис. закупівель. Згідно статистики більшість порушень були допущені на етапі публікації закупівель, а також під час кваліфікації учасників. На сьогодні відповідальність за всі порушення несуть члени тендерного комітету та уповноваженні особи замовників. Сума штрафу стартує від 11,9 тис. грн і може сягати 17 тис. грн.

    Але з квітня поточного року вступить в дію новий Закон України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим, багатьох замовників хвилює питання посилення відповідальності, а також покарання, передбачені законом. Що зміниться для організаторів тендерів і як це вплине на закупівельний процес? 

    Умовно, порушення які визначені в новій редакції ЗУ “Про публічні закупівлі” можна розділити на суттєві та несуттєві. 

    До «несуттєвих» відносяться:

    • порушення порядку визначення предмета закупівлі;
    • несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
    • тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону;
    • розмір забезпечення тендерної пропозиції, перевищує межі, визначені законом;
    • неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом;
    •  порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

    Відповідальність за такі порушення несуть члени тендерного комітету та уповноваженні особи замовників. Сума штрафу складатиме 1,7 тис. грн. За подібне повторне порушення, вчинене протягом року тією ж особою – штраф 3,4 тис. грн.

    Наразі притягнути особу до адміністративної відповідальності (стягнути штраф) має право тільки суд. З 19 квітня такі повноваження матиме ДАСУ, якщо виявленні порушення відноситимуться до «несуттєвих». Але у замовників буде можливість оскаржити рішення Державної аудиторської служби в судовому порядку.

    В той же час, у разі усунення порушень, зазначених у висновку ДАСУ, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності.

    Що стосується так званих “суттєвих” порушень, то до них можна віднести: 

    • придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону;
    • застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю чи переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;
    • безпідставна дискваліфікація та/або визнання переможцем учасника, який має бути дискваліфікований;
    • укладення з переможцем закупівлі договору, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця;
    • внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
    • внесення недостовірних даних до електронної системи закупівель;
    • порушення строків оприлюднення тендерної документації 

    Відповідальність за «суттєві» порушення несуть члени тендерного комітету та уповноваженні особи замовників. А сума штрафу може коливатися від 25, 5 тис. грн до 51 тис. грн. За повторне порушення вчинене протягом року тією ж особою будуть штрафувати на 51-85 тис. грн. Справи про адміністративні правопорушення, що відносяться до «суттєвих», розглядатимуться виключно в судовому порядку.

    Також у новій редакції закону визначені два «суттєвих» порушення, коли до адміністративної відповідальності будуть притягуватися керівники замовників. 

    Перше – невиконання рішення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду скарг. За це передбачено штраф від 34 тис. грн до 85 тис. грн.

    Друге – укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. За подібне порушення керівника можуть оштрафувати на 34-170 тис. грн.

    Варто розуміти, що висновок ДАСУ по наявність порушень не означає автоматичне притягнення до відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення направляється до суду, який має вислухати свідчення і докази, в тому числі зі сторони замовника. І тільки на підставі цього винести рішення. 

    Vidpovidalnist zamovnikiv sho zminit novij zakon - Zakupki.Prom.ua

    Сподобалась стаття? Приєднуйтесь, щоб отримувати добірки новин про закупівлі, тендери та аукціони раз на місяць!

    Залишилось тільки підтвердити email %email% — лист із підтвердженням вже чекає у вашій скринці :)

    Коментарі (4)

    Залишити відповідь до Лілія Скасувати відповідь

    • Ольга
      1 Березня 2020, 11:22

      Дякую

      Відповісти
    • Анастасія
      21 Квітня 2020, 11:00

      Доброго дня. У старій редакції ЗУ “Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).”. Якщо ми залишаємо для проведення процедур закупівель тендерний комітет, хто в такому разі безпосередньо несе відповідальність за неоприлюдення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі? усі члени тендерного комітету, чи той хто визначений відповідальним за дані функції Положенням про тендерний комітет? А також де можна побачити нове примірне положення Уповноваженого органу про тендерний комітет та про уповноважену особу?

      Відповісти
    • Лілія
      28 Травня 2020, 15:21

      Яка відповідальність за невірне визначення коду ДК товару?

      Відповісти
      • Мисев Евгений
        29 Травня 2020, 15:37

        При порушені порядку визначення предмета закупівлі може стягуватися штраф 1700 грн. При повторному аналогічному порушені протягом року – 3400 грн.

        Відповісти

    Що ще почитати з цієї теми