• Договір закупівлі без жодних запитань

    Яким повинен бути договір закупівлі, щоб у контролюючих органів та учасників не виникло жодних запитань? Дізнайтесь,що потрібно врахувати у статті Ірини Антонової, головного редактору журналу «Радник в сфері державних закупівель». 

    Договір — невід’ємна складова будь-якої проведеної закупівлі. І саме замовник має спочатку скласти проект такого договору та оприлюднити його у системі ProZorro разом з тендерною документацією.

    Проект договору

    Розробляючи проект договору, замовник має враховувати, що будь-який договір повинен містити необхідний мінімум істотних умов. Щонайменше це:

    • предмет (у тому числі найменування, якість, кількість);
    • ціну;
    • строк дії договору;
    • порядок зміни його умов;
    • умови, що вважаються істотними згідно з законом чи є необхідними для договору відповідного виду.

    Я б радила чітко розмежовувати істотні умови від будь-яких інших умов. Можна зробити навіть окремий розділ, положення чи статтю в договорі. Назвати його «Істотні умови» і там розписати, що віднесено в пунктах договору до таких умов. Так можливо буде уникнути якихось суперечностей, непорозумінь в процесі укладення, чи виконання договору.

    ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ЗАМОВНИК У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ РОЗМІСТИТИ ПРОЕКТ ДОГОВОРУ РАЗОМ З ТЕНДЕРНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ

    Учасник не повинен подавати проект договору у складі пропозиції, якщо такої вимоги не було у тендерній документації конкретної закупівлі. Окремі ж замовники вважають, що постачальник має це робити.

    Проте, таке твердження спростовується й наявною судовою практикою.

    Разом з цим, замовник ніяким чином не позбавлений права при здійсненні закупівлі за переговорною процедурою скласти власний проект договору, оскільки це в його інтересах, як ініціатора закупівлі.

    Dogovir zakupivli bez zhodnih zapitan

    Реквізити

    Реквізити договору можливо розділити на обов’язкові та необов’язкові. Без останніх договір може обійтися і це ніяким чином не впливає на його чинність.

    Необов’язкові:

    • назва;
    • місце укладення.

    Обов’язкові:

    • найменування контрагента;
    • ідентифікаційний код, адреса, особа керівника, перелік уповноважених представників підписанта тощо;
    • прізвище, ім’я, по-батькові;
    • посада підписанта;
    • дата підписання договору (за її відсутності неможливо визначити момент укладення; дата підписання договору і той час, коли безпосередньо договір набуває дії, можуть бути різними).

    Якщо замовник помилився в реквізитах, то можна вважати таку помилку опискою і виправити її на етапі підписання договору.

    Але не всі помилки, допущені при укладені договору, можливо віднести до описок. Тому до такого процесу все ж варто залучити юриста.

    Обов’язок укласти договір

    Замовник повинен вжити всіх можливих дій для укладення договору.

    Верховний суд висловив позицію, що конструкція статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» покладає обов’язок укласти договір, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, саме на замовника — «Замовник укладає», а не «Замовник має право укласти».

    Додатки являються невід’ємною частиною договору

    Додатки мають бути оприлюднені у системі ProZorro разом із договором впродовж двох днів з дня укладення такого договору. Строки оприлюднення визначено статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

    Додатки варто оприлюднювати разом з договором. Оскільки, у випадку неоприлюднення чи часткового оприлюднення додатків до договору, аудитори можуть вбачати ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статті 164-14 КУпАП (неоприлюднення, порушення порядку оприлюднення інформації).

    Як наслідок замовник може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Зазвичай суд констатує порушення, але обмежується усним зауваженням, зважаючи на малозначність такого порушення.

    Оприлюднення звітів про виконання договору

    Закон зобов’язує замовника оприлюднити звіт про виконання договору у випадку закінчення строку дії, його виконання чи розірвання. Однак, не завжди особа відповідальна за оприлюднення звітів займається безпосереднім виконанням самих договорів, зокрема прийманням товару чи здійсненням розрахунків.

    Це абсолютно нормально, проте може призвести до ситуації, коли інформація про виконання договору чи зміни договірних зобов’язань надходить несвоєчасно, або взагалі не надходить.

    Щоб запобігти таким ситуаціям, та як наслідок адміністративній відповідальності, можна рекомендувати замовникам зарегулювати у своїй організації процес передачі такої інформації. Від особи, яка супроводжує договір, до особи, відповідальної за звітування.

    Судова практика показує — це може бути ефективним інструментом для захисту у суді. Наприклад, коли особа обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягає у неоприлюднені чи порушенні порядку оприлюднення звіту про виконання договору.

    Приєднуйтесь до нас у соц. мережах!Telegram, Facebook, LinkedIn

    Джерело – EVO.Business

    Коментарі (0)

    • На даний момент коментарів немає.

    Що ще почитати з цієї теми